Життя після ФІ

Volodymyr Yatsevsky
Entrepreneur. Software Developer

Зараз вже можу сказати, що потрапив у Могилянку, як і тоді власне на Департамент Комп’ютерних технологій незвичним чином. Напевне якусь роль зіграли призові місця на районних та міських олімпіадах, можливо нереально сильне підсвідоме бажання все ж навчатись тому, чим жив роки перед універом: програмуванням. Хобі, що зрештою перетворилось на професію.

На факультеті я провів більше шести років, враховуючи аспірантуру і ніколи не полишав думки, що хотів завжди продовжити відчуття бути студентом саме тут. І не лише у мене були такі відчуття. На ДКТ (як тоді називався наш факультет) я знайшов своїх майбутніх партнерів та друзів. Офіси нашої компанії NewtonIdeas, а потім і LiveArt як структурного її підрозділу ніколи не розташовувались далеко від нашої alma mater, адже більшість робочого досвіду здобувалось у перервах між парами. Ми несамовито кодили і не гаяли часу спробувати щось нове. І все одно лишались студентами одного факультету, хоч і різних років навчання.

Головна сила факультету в людях. У викладачах, носіях культури і духу, і віри у те, чому навчаєш. У нас, студентах, завжди різних і особливих, кожен з яких прийшов до успіху власним шляхом. Культура і дух факультету — ось, що найбільше я цінував і продовжую цінувати. Знання були напевно другорядними, оскільки мода на технології змінюється щорічно. Але навіть не зважаючи на технології, викладачі нашого факультету дають чудові основи, якими у жодному разі не варто нехтувати. У подальшому вони дають можливість рости професійно практично без перешкод.

Привита культура Могилянки і нашого факультету дозволила стати тим, ким я зараз є. Складно пояснити у чому саме полягає ця культура. Ми відчували себе якоюсь закритою спільнотою, так. Можливо у чомусь елітарною, особливо на перших курсах. Мали власний тег — [DCSS-SQUAD]. Ми постійно щось шукали нове поза курсами. Хтось винаходив нові пристрої, після курсу ассемблера ми вивчали будову вірусів і намагались писати власні, курс Unix-систем відкривав абсолютно новий світ і іноді це закінчувалось вдалими спробами зламати факультетський сервер, систему оцінок за курс чи онлайн тестування. Але пройшовши цей “підлітковий” період і зумівши повернути нашу жагу у конструктивне русло, кожен з нас досяг успіху у професійному плані. На останніх курсах ми вже мали можливість працювати над міжнародними навчальними проектами і досить успішно це робили.

Своїм завданням і бажанням зараз вбачаю можливість передати ту культуру, знання і досвід новим поколінням студентів. У нашій компанії вже другий рік поспіль проводиться стажування, де студенти мають можливість вчитись у “бойових” умовах. Найкращі приєднуються до команди Newtonideas/LiveArt, про яку вже знають багато викладачів. Мені приємно приймати запрошення проводити лекції у рамках курсів розробки програмних продуктів і передавати знання. Використання досвіду випускників це невичерпний ресурс і я радий, що культура і дух факультету зберігається подібним чином.